травня 31, 2013

Кожного року я відчуваю все більшу відповідальність за людей, які долучаються до акції День вишиванки і одягають вишиті українські сорочки. Цього року хотіла би розповісти вам один епізод з української історії, який я, на жаль, не зустрічала ані в шкільних, ані в університетських підручниках. У 1934 році у Харкові відбувся всеукраїнський з’їзд народних співців-сліпців кобзарів. За офіційною версією радянської влади, їх було зібрано задля того, щоб на державному рівні налагодити їх роботу. Та насправді після з’їзду понад 300 сліпців разом з їхніми неповнолітніми поводирями нквдисти вивезли за місто і розстріляли, тіла засипали у придорожній траншеї, а кобзи спалили.
Давайте поставимо собі просте запитання: чи могли 300 бідних сліпців були загрозою для добре налагодженої радянської системи? Відповідь очевидна – так. Адже кобзарі, наче бджоли, переносили з села в село, з міста в місто українські пісні, а з ними – українську історію та культуру – генетичну свідомість нашої нації.
Саме тому свідомі громадяни завжди були загрозою для будь-якого режиму. Таких людей важко зламати, ними неможливо управляти. Вони ніколи не підуть проти своєї країни чи свого народу.
Я пишаюся кожним, хто сьогодні у вишиванці, я вам дякую і знаю, що на вашому поколінні ген нації зламаний не буде.Також закликаю ніколи і ні за яких умов не переводити наші духовні цінності у політичні площини. Адже в себе вдома жоден з нас не сперечається про роль батька чи матері, але чому ми й досі сперечаємось про мову, історію, традиції. Це ж такі невід’ємні особливості нас, як група крові чи колір очей. Пам’ятаймо, що ми ніколи не зможемо збудувати міцну і розвинену країну, якщо сперечатимемось про очевидні істини. Чи стали би німці німцями, а французи французами (які, до речі, сформували поняття «держава-нація»), якби досі сварились, якою мовою спілкуватись у своїй країні, чи визнавати пиво і сир національними символами, а відповідальність та смак – ознаками ментальності. Ще більш виразним є приклад Сполучених Штатів Америки. Наймогутніша і найвпливовіша країна світу сформувалась всього-на-всього за три століття. Україна ж є спадкоємицею однієї з найстаріших цивілізацій у світі – Київської Русі. Чому США так швидко вийшли в лідери? Тому що в цій країні не просто не сперечаються про національні цінності, їх поширюють і глибоко пропагують і продукують на державному рівні. Перше завдання, яке поставили перед собою колоністи та мігранти під час створення США – сформувати єдину націю – американців, вони розуміли, що тільки маючи єдину систему поглядів і цінностей можна буде побудувати міцну країну. І їм це вдалось, хоча в одній державі зосередились вихідні із всіх континентів і майже всіх країн світу, які тепер гордо називають себе американцями. Нам же на своїй, Богом даній землі, треба зробити зовсім небагато – зберегти і продовжити свої цінності. Хоча є і складніше завдання – усвідомити свою відповідальність та повноцінність. Очевидно, взнаки дається довгий і застійний період формування рабської психології в лещатах Радянського Союзу, але я не волію робити на цьому наголос, бо ми надто багато і часто себе жаліємо. Треба бути присутніми тут і зараз, бо наші діти будуть присутніми тут завтра.