Posts Tagged ‘Небесна Сотня’

Antologia bólu i pocieszenia

четвер, жовтня 2, 2014

Intensywnym konfliktom społecznym towarzyszy często eksplozja poezji obywatelsko-patriotycznej. Tak też stało się na przełomie 2013 i 2014 roku, gdy pod wpływem wydarzeń na Majdanie wiele osób na Ukrainie zaczęło pisać wiersze. Owocem tego literackiego zrywu stała się antologia Niebiańska Sotnia, zawierająca utwory ponad dwustu autorów, która ukazała się w czerniowieckim wydawnictwie Bukrek.

Żadne zdarzenie w dziejach Ukrainy nie wywoływało tak dużej aktywności literackiej. Oznacza to, że Majdan wykształcił nie tylko nową jakość w ukraińskim życiu politycznym, ale także w kulturze. Literatura i sztuka odegrały niezwykle ważną rolę w obaleniu reżimu Janukowycza: poprzez nie były wyrażane treści protestacyjne, które nie miały szansy na zaistnienie w oficjalnym obiegu ze względu na cenzurę. Na Majdanie prezentowano koncerty muzyczne, wystawy malarskie, instalacje artystyczne, zaś opublikowane w antologii utwory były odczytywane na spotkaniach literackich lub śpiewane jako piosenki. Jednym z kanałów ich dystrybucji był także internet. (більше…)

Антологія «Небесна сотня»: поезія факту чи поезія як факт?

четвер, жовтня 2, 2014

Суспільна тематика в літературі активно продукується у період розвитку тої чи іншої проблеми чи просто під час проходження суспільством певного етапу і помітно пригасає відразу після того, як цей етап пройдений і зміни відбулися. Громадянська лірика в різних її виявах чи не найяскравіше цьому підтвердження, особливо так звана революційна поезія.

Але чи можемо категорично стверджувати про тимчасову актуальність таких текстів? Воно, може, би так  і було, якби історія не мала властивості розвиватися по спіралі, а суспільні події – чи не з фотографічною точністю повторюватися. Поезія факту є і була свідченням того чи іншого суспільного стану, поки є розвиток цьому станові – доти звертаються до подібного тексту, минає стан – вірш уже сприймають як свідчення, такий собі поетичний документ часу.
Цієї зими медійний простір заповнили цитування українських класиків – «Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!» (Іван Франко), «Європа мовчала» (Олександр Олесь), поезії Тараса Шевченка,  Василя Стуса, Тараса Мельничука, Василя Симоненка. (більше…)

І СМЕРТЬ ГЕРОЇВ ВКАЖЕ НАМ, ЯК ПРО БЕЗСМЕРТЯ ПАМ’ЯТАТИ… (Грегорі Перон…)

четвер, жовтня 2, 2014

Книги, як люди, є різні… У кожної своя доля, своє призначення, своє місце в історії, літературі, сьогоденні, минулому і майбутньому. Одні читаються легко і швидко, на одному диханні, як кажуть. Інші потребують терпіння, часом чималих зусиль і волі…Одні пишуться на догоду загалові, інші, щоб чогось навчити загал, треті – щоб зробити приємне авторові.

Але є ще четверті – це книги знакові, епохальні, обпалені вогнем подій, що вирішують долю народів, країн та націй. Такі книги здатні кликати до звершень, революцій, звитяг і водночас у них назавжди закарбований злет людської гідності, нескореності, дух свободи, біль втрати, готовність до самопожертви заради утвердження правди і справедливості. Сторінки таких книг обмиті слізьми тих, хто оплакував героїв, завдяки котрим виборюється гідне сьогодення і майбутнє для народу, що повстав проти кровопивць,  які уважали його за непотріб, за німого раба, руками якого лише множаться їхні статки. (більше…)