жовтня 2, 2014

Мине цей страшний час війни на території нашої Батьківщини, тому що він мусить минути, але імена українців, ті, що боронили Незалежність і Соборність України, поклали своє життя на Майдані за нас, живих, і стали називатися Небесною сотнею, повинні жити вічно у наших серцях. Тому що мова йде про мужніх, відважних, відшліфованих любов’ю до рідної матері-України героїв-майданців про яких вже складено і ще будуть складатися пісні та нариси, балади та поезії.

Враховуючи велику цінність літературної творчості, в якій оспівується майданівська тематика, та болісний історичний факт із життя українців, у чернівецької письменниці та журналістки Лесі Воронюк виникла ідея укласти антологію майданівських віршів «Небесна Сотня». Перебуваючи у пориві нестримного бажання, вона збирає вірші через Інтернет мережу, деякі з них часто кочували із сторінки на сторінку, втрачаючи ім’я автора. Та очевидно, тут не має ніякої випадковості, є лише логічне пояснення. Так як автор вкладав у строфи всю свою душу, переживання та смуток, не думаючи про майбутнє свого творіння, так упорядник не думала про значимість своєї справи – увіковічення великого кусня історії! І це – важливо. В іншому випадку ми б втратили велику спадщину творів, приурочених Небесній Сотні.

У антологію «Небесна Сотня», яку видано у чернівецькому видавництві «Букрек», увійшло більше двохсот сучасних українських та інших письменників, а також непрофесійних авторів, вірші яких написані українською, російською і навіть білоруською мовами. Всього 234 автори з 6 країн — України, Білорусії, Італії, Польщі, США, Росії.

Окрім професійного наповнення, книга добре проілюстрована. На обкладинці використано ілюстрацію талановитого київського графіка Марії Федюк. А на сторінках зустрічаємо ілюстрації, плакати, графіті Майдану. Укладачі вважають, що таким чином краще передається дух Майдану.

Сама тематика збірки вражає, наче гострий меч просікає душу кожен вірш. Звичайно є й ті, від яких хочеться захлинатися від болю. Як ось «Пливуть гроби по морю, як човни, по морю рук, по морю сліз і гніву. Пливуть в човнах розтерзані сини на хвилях молитов і переспіву», автор Маряна Савка; «плачуть свічі, плаче земля над тілами Небесної Сотні, розтріпалась чорнобрової коса, це тривожать вітри безтурботні її очі вологі», автор Андрій Тужиков; «..Небо, наче в білому савані…чорна тиша…шоломи…й щити…Більш ніхто не мучивсь на Майдані так, як в ніч ту мучились вони…», автор Ольга Стасюк; «З усіх боків нас оточили ці беркути і збройні сили, вони стріляють в нас відкрито, я бачу кров… Людину вбито», автор Наталя Руденко.

Кожен вірш піднімає на дусі, вселяє віру у перемогу над ворогом, а головне – змушує задуматись: чим для кожного з нас є Україна? Зрештою, автори вкладають у твори свою ініціативу у боротьбу, виражають власне відношення до подій та закликають не падати духом, не ламатись.

Важливе значення має ряд віршів, у яких автори закликають побратимів бути сильними: «Хлопці на руки його підняли: «Друже не здайся, тримайся, живи»; «У мирнім спротиві йде боротьба, а кат жадає вкоротить дорогу, та загарцьована свободою душа з подвійним духом творить перемогу».

Десятки віршів є не вигаданими уривками з історії теплих стосунків синів і матерів. «Не плач, матусю, я ще повернусь, у снах до тебе я прилину, мамо, до рук твоїх тихенько притулюсь і запечу свою криваву рану»; «Здраствуй, мамо, я – екстреміст. Я ношу синьо-жовтий прапор, їжджу під межи гірську хату, ланцюгами єднаю міст»; «Мам, сьогодні їду на Майдан. Якщо не повернуся, мене вбили, а знаєш, мам, я буду не сам, там – люди, в яких є багато сили»; «не плач, матусю, мені теж болить, палає серце українською любов’ю».

Западають в душу і ранять глибоко в серце й такі рядки: «Голубко, не плач. Так судилося, ненько, вже слово «матусю» не буде моїм. Прийду і попрошусь в сон твій тихенько, розкажу як мені в домі новім. Мамочко, вибач за чорну хустину, за те, що від нині будеш сама. Тебе я люблю. І люблю Україну. Вона, як і ти, була в мене – одна».

Скажіть, чи можуть такі рядки принести світові поганий вплив, звичайно, – ні. А їх у збірці «Небесна Сотня» безліч, бо саме так звертаються юнаки і чоловіки до своїх матерів, які схрещують їхні стежини життя любов’ю, молитвою і слізьми.

Кожна сторінка книги наче б’є «тонким дзвоном по струні», але дозволяє кожному з нас, живих, тих, хто вірять у перемогу українців над ворогом, перейти через прірву війни, тому що, ми не бидло, не раби, народ, який захищає своє життя і життя нашого покоління від паразитизму неволі. І саме такий героїзм показали Герої Майдану, що відійшли у Вічність. «Небесну Сотню зустрічає небо, у грудях серце зболене пече. Мабуть, на небі теж Героїв треба. Герої вічні. В них міцне плече».

За патріотичним духом  та історичною цінністю вважаю книгу «Небесна Сотня» однією із кращих в Україні.

Галина ФЕСЮК, член правління Української асоціації письменників Західного регіону.

Tags: , , , ,